Оріт Строк

Оріт Строк — не фігура широкого консенсусу; її суспільне становище визначається передусім глибокою відданістю одного табору й гострим неприйняттям іншого. Міністерку поселень і національних місій, мешканку єврейського кварталу в Хевроні та засновницю Організації з прав людини в Єші поселенський рух сприймає як давню прапороносицю, а критики — як один із найжорсткіших голосів в уряді, тож вердикт щодо неї — продукт поляризації, а не прохолодної проміжної позиції. Деякі її висловлювання викликали бурю, зокрема її підтримка 2022 року права надавачів послуг, включно з лікарями, відмовляти в послугах, що суперечать їхнім релігійним переконанням, якщо є альтернатива, і її слова 2024 року, якими вона описала бурхливий розвиток поселень в Юдеї й Самарії як «час дива». Вона виступала проти угод про заручників, які передбачали відхід із коридорів Нецарім і Філадельфі та звільнення терористів, а 2025 року бойкотувала засідання Комісії з добору суддів, на якому Іцхака Аміта обрали головою Верховного суду, — тому її становище особливо чутливе до коаліційних суперечок і новин про поселення. Напередодні виборів до Кнесету 26-го скликання вона посіла перше місце на праймеріз своєї партії, але внаслідок союзу із «Зегут» опинилася третьою, після Бецалеля Смотрича та Моше Фейгліна, у списку, створеному, щоб гарантувати подолання прохідного бар'єра. Її база радше чітко окреслена й віддана, ніж широка: зростання впливу в національно-релігійному блоці або розширення її повноважень зміцнять її становище, тоді як тертя в коаліції чи витіснення поселенської теми на узбіччя порядку денного його послаблять. У цьому вона близька до союзниць по уряду на кшталт Ідіт Сільман, позиції яких так само спираються передусім на правий табір.