Ітамар Бен-Гвір

Небагато ізраїльських політиків розколюють суспільство так гостро, як Ітамар Бен-Гвір, і вердикт публіки щодо нього на JudgeMarket поляризований, а не прохолодний: палка підтримка серед національних правих і тих, хто вимагає жорсткої руки в питаннях безпеки, проти запеклого неприйняття в центрі та серед лівих. Ультраправий активіст із юності й адвокат, який захищав правих активістів, засуджений 2007 року за підбурювання до расизму та підтримку терористичної організації, він 2022 року привів «Оцма Єгудіт» до уряду і відтоді обіймає посаду міністра національної безпеки, відповідального за поліцію та Пенітенціарну службу. Прихильники подають як досягнення розширення видачі дозволів на зброю та посилення умов утримання безпекових в'язнів; критики ж бачать у цьому, як і в його сходженнях на Храмову гору та висловлюваннях щодо Гази, загрозу громадському порядку та міжнародному становищу Ізраїлю. Оскільки він майже безперервно генерує заголовки, його становище особливо чутливе до новинного потоку. Відкритий і юридичний фронт: чотири петиції вимагають зобов'язати прем'єр-міністра звільнити його через нібито неправомірне втручання в роботу поліції; у квітні 2026 року Вищий суд справедливості утримався від розпорядження про звільнення, але перетворив рамкові принципи, узгоджені між ним і юридичною радницею уряду, на обов'язкову домовленість, а остаточного рішення ще не ухвалено. Його становище переплетене з відносинами з Біньяміном Нетаньягу: у січні 2025 року він вийшов з уряду на знак протесту проти угоди про звільнення заручників, а в березні повернувся, і його повторювані погрози вийти з уряду зробили його вирішальним чинником стабільності коаліції. На вибори 27 жовтня він веде «Оцма Єгудіт» із кампанією, яка висуває на перший план закон про смертну кару для терористів, ухвалений Кнесетом у березні 2026 року, і понад тисячу місцевих загонів швидкого реагування, які, за його словами, він створив, а поруч із ним, на другому місці, — Талі Готлів, яка прийшла з «Лікуду»; він стверджує, що Нетаньягу планує сформувати уряд із Гаді Айзенкотом, і вимагає для себе міністерства оборони в наступному уряді. Розмір його фракції та коаліційна арифметика після виборів визначать, чи його вплив розшириться, чи звузиться.