Міністр оборони, № 6 у списку «Лікуду» на виборах 2026 року
Ісраель Кац — політик не драматичних моментів, а стажу й виконання, і вердикт публіки щодо нього на JudgeMarket спирається радше на глибину кар'єри, ніж на один визначальний момент. Депутат Кнесету від «Лікуду» з 1998 року, він обіймав довгу низку портфелів — сільське господарство, транспорт, розвідка, фінанси, енергетика й двічі закордонні справи, — перш ніж у листопаді 2024 року став міністром оборони після того, як прем'єр-міністр звільнив Йоава Галанта. Від його каденції в міністерстві транспорту залишився відчутний доробок — дороги, залізниці та портова реформа, — і для прихильників «Лікуду» він надійний виконавець. Його каденція в міністерстві оборони збіглася з 12-денною війною проти Ірану в червні 2025 року, із припиненням вогню в Газі в жовтні 2025 року, у межах якого повернулися заручники, та з відновленою кампанією проти Ірану 2026 року; він подає її як зміну безпекової концепції та перехід до наступальної політики, метою якої є вирішальна перемога над ворогом, а у вересні 2026 року, відповідаючи на критику справа, заявив, що ЦАХАЛ готовий відновити війну в Газі, щойно надійде наказ. Критики вказують на повторювані сутички з начальником Генштабу Еялем Заміром щодо вищих призначень, як-от оголошення в телеінтерв'ю про заміну командувача Центрального командування без погодження з ним. У праймеріз «Лікуду» він не брав участі: партійний суд затвердив для нього зарезервоване місце, і він іде шостим у списку на виборах 27 жовтня — крок, який зазнав критики й усередині партії. Його становище переплетене з долею блоку та лідерством Біньяміна Нетаньягу, і оскільки його сприймають радше як відданого виконавця, ніж як лідера з власною базою, змінити суспільну оцінку щодо нього може саме вирішальне стратегічне рішення під час його каденції або підйом в ієрархії «Лікуду».