Елі Коен

Елі Коен — одне з помітних імен у верхівці «Лікуду», і вердикт публіки щодо нього на JudgeMarket спирається радше на послужний список на виконавчих посадах, ніж на лідерську харизму. Колишній бухгалтер був міністром економіки та міністром розвідки, а впродовж 2023 року — міністром закордонних справ: цей період візитів і міжнародних контактів дав йому ширшу видимість, ніж колегам із внутрішніми портфелями, але приніс і скандали, як-от оприлюднення його зустрічі з міністеркою закордонних справ Лівії. З того самого періоду залишилася й справа про дипломатичні паспорти: у червні 2026 року поліція заявила, що, на її думку, є доказова база для притягнення його до суду за шахрайство та зловживання довірою, і справу передали до прокуратури. Як міністр енергетики та інфраструктури він обумовив схвалення великої угоди про експорт газу до Єгипту захистом інтересів ізраїльської економіки та справедливою ціною для місцевого споживача, і в грудні 2025 року угоду, яку подавали як найбільшу експортну угоду в історії держави, було схвалено. На праймеріз «Лікуду» в серпні 2026 року він посів перше місце, тож на виборах 27 жовтня йде другим у списку, одразу після Нетаньягу. Для прихильників «Лікуду» він досвідчений і відданий виконавець; критики ж вважають його співвідповідальним за дії уряду, в якому він обіймав посаду міністра закордонних справ у день різанини 7 жовтня. Його становище значною мірою пов'язане з долею «Лікуду» і рухається разом зі становищем інших партійних лідерів, як-от Аміхая Шиклі; саме вагомий портфель у наступному уряді або помітний дипломатичний чи економічний мандат можуть утвердити його в очах суспільства як самостійну фігуру, а не лише як високопосадовця партії.